* * *
Нет, не правда, что время лечит.
Боль с годами еще сильнее,
Словно камень давит на плечи,
Но и жить я с ней не умею.
Шрамы старые ноют бывает,
Видно чувствуют непогоду.
И калека душа замирает,
Ожидая подвохов природы.
Ей напомнит то дождь, то снег
Об ошибках, проступках, горе.
И оплачет капель по весне
Все ошибки ставшие болью.
Мне не справится с этим самой,
Я себе и палач и судья.
Но ко мне поспешила Любовь
От меча заслонила меня.
…А когда я открыла глаза,
Пережив ожиданья муки,
Покаянья скатилась слеза,
На Его пронзенные руки…
Tарасова Наталия,
г.Орел, Россия
Я, прежде всего, жена и мама троих мальчишек. В свободное время люблю читать, и, конечно, писать. Любимые авторы: Льюис, Честертон, Перетти ... и т.д. e-mail автора:tarnata74@rambler.ru сайт автора:нет
Прочитано 6554 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог есть Любовь! И меч духовный есть Слово Божье. Бог входит в нас Любовью и не от меча, а мечом - Словом защищает и хранит. а слезы покаянья, как распустившиеся розы всегда радуют. Спасибо Комментарий автора: Спасибо и Вам за отзыв. Слово Божие действительно меч духовный. Но я немного о другом писала. О самобичевании, об ошибках, за которые долго не могла себя простить, а значит отвергала и прощение Божье...
Аня К
2006-05-31 23:32:19
Наталия, как Вы удивительно тонко все подметили! я тоже страдала тем же...и освободилась так же...Слава Богу! Комментарий автора: Аня, спасибо!
Морозова Светлана
2007-02-16 19:40:50
Хорошее стих-е.
Особенно удачный последний куплет.
Эсти
2008-08-30 21:02:43
Хорошо написано..понравилось.
Людмила Нагорная
2008-10-31 12:18:53
Прекрасно, искренне...
Владимир Еранов
2008-11-14 15:02:57
Стихи в художественном плане слабенькие, если, конечно, автора интересует оценка её произведения именно с этой точки зрения.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
